Де'д не є той край... - У новорічну ніч (Ліхтарі)
У новорічну ніч (Ліхтарі)
Александр Авагян Де'д не є той край, але далеко, Може вітер зна, той сон, де коси розсіплетені... Чи той сон, чаклун-чарівник, що не прийде ніколи, Чи то промайнув у вікні вагоннім... Виплеснув день високо в небо сосни, А між ними золотисті коси, коси роплетені... Але де той край я не знаю, Але кожен день і час на нього чекаю. Тихо спадає сніг далеко на півночі, Змерзли сльози - зірки, скляний дзвін, плач зірочний, Сумний олень затопив у сніг очі, Розсплескала заметіль в білому смутку ночі коси розсіплетені... В заметіль пронеслись білі лебеді, срібні, мовчазні пропливли... Дивні легені сніжні... стогін, дзвін сивих брам заметіль приморочить. Повінчали мене з тихим смутком ночі коси розплетені... Але де той край я не знаю, Але кожен день і час шукаю на нього! Де'д не є той край, але далеко, Може вітер зна, чи лелеки принесли до нас. У досвітній час той сон, де коси розплетені... Заблукали ліхтарі у дротах трамваїв, Заблукали ліхтарі, мов розкидана зграя, Тихо в небо пливуть... До єдиної надії. Тихо спадає сніг, Дзвін тремтить і плине в косах розплетених... Де'д не є той край...